Совість, як хом’як: то спить то гризе

І ось одного разу, через роки, ти подзвониш в ночі, застуджений, втомлений від своєї свободи, і запитаєш… тихо: “ще потрібен?” А я відповім: “Чи потрібен… тільки вже не ти!)”

Коли не хочеться жити… йду спати.

З комп’ютером рай і в шалаші =)

Спочатку ми дарували презервативи по приколу, тепер даруємо по потребі)))

Як шкода, що час не можна повернути назад, торкнутися твоїх вуст, яких я вже ніколи не побачу…

Усмішка є світлом, яке проходить крізь вікно твого обличчя і говорить оточуючим, що твоє серце знову вдома…))

Людей треба викреслювати фломастером, а не олівцем, в надії що знадобиться гумка.

Нічого… коли-небудь з’явиться та, що розіб’є твоє серце, а я візьму один осколочок і кину в келих… просто люблю шампанське з льодом.

-Моя бабуся вчила, що справжня леді повинна бути кухарем на кухні, королевою у вітальні і повією в ліжку. А ти очевидно засвоїла лише одну якість.