Скоро Новий рік. По вулицях будуть ходити люди з пакетами набитими подарунками. Хтось буде замішувати олів’є, хтось принесе кілограм мандарин. А хтось, ще зовсім маленький, ляже раніше спати, щоб під ялинкою скоріше з’явився подарунок.

Не завжди пробачення просить той, хто винен, пробачення просить той, хто цінує стосунки.

Сни потрібні для того, щоб хоч трохи побути з тим, кого немає поруч.

Коли не хочеш, то маєш… маєш це, не цінуючи… Коли втрачаєш, розумієш – без цього вже не можна… Прокинувшись пізно, ти шкодуєш… шкодуєш, що не помічав… Цінуй ж те, що ти маєш… Люби, поки не втратив…

За вас всіх піднімаю келих!

Я завжди думаю, чому не думала в той момент, коли треба було думати.

Любов завжди свіжа, як яскравий весняний колір… Шекспір

Сніжинки – це маленькі зірки з чарівним смаком Нового Року.

Ми ховаємо сльози за окулярами, поганий настрій за усмішками, розбите серце за гарною зовнішністю… і всі вірять, що у нас завжди все добре

Добре, коли є людина, яка пише, і ти посміхаєшся…