Просто є такі люди, яким можна не писати, не дзвонити, не зустрічатись та вони всеодно будуть найближчими.

Ненавиджу, коли на вулиці оглядають з голови до ніг. Так і хочеться сказати: «Може мені покрутитися?»

Плакала береза, плакала осика, тільки коноплі іржали як скотина.. хD

Подивися на себе з боку…

Соромно за вчорашнє, а перед ким… не пам’ятаю…

Щось втратив…а щось знайшов…в житті головне себе не втратити

Так важко приховувати що любиш… якщо він кращий друг …

Дорогий Дідусь Мороз, мені солодкого не можна, так що прийшли мені ящик напівсолодкого!

Ну і нехай… Нехай я така гучна, смішна і зовсім не доросла така кумедна. Зі складним характером і далека від ідеалу… Ну і нехай. Зате я справжня.

Чому ми кохаємо тих хто нас не кохає?