Якось дивно усвідомлювати, що в тобі немає навіть крапельки гордості. Тебе кидають, як старе іржаве відро, а в тобі немає злості, тільки біль.Тебе топчуть, витирають об тебе ноги, а тобі байдуже. Розумом усвідомлюєш, що не можна бути такою безвольною, а вдіяти зі собою нічого не можеш. Жалість- саме те відчуття, яке ТИ відчуваєш до мене. Фе, мерзота, навіть мені гидко, безвольне дурне тіло, що заганяє себе в могилу.АДЖЕ ЦЕЙ СТАН КОЛИСЬ МИНЕ!!!