Щаслива та,що завжди сяє,і бачить постать уві сні.І зовсім тихо помирає при тому погляді однім Коли душа враз стрепетнулась,це він – зелені очі ті і щиро-щиро посміхнулась,немов купалась в золоті… І струм пройшов по тілу всьому,відчула шепіт своїх снів.Це було ще хвилину тому,Без зайвих фраз,без зайвих слів… Вона ж закохана,це правда,та не судилось їм разом відбути вічність й донедавна рука тремтить,а в ній альбом… Невже так важко зрозуміти – життя для нас,воно одне..І ми прийшли в цей світ любити короткі спогади лише….