Перед тим як з’явився ти, моє життя було безмісячним вночі. Дуже темним, але були й зірки: точки світла і розуму .. Потім ти сяяв на моєму небі, як метеор. Раптом, все стало в огні, не було світла, там була краса. Коли ти пішов, метеор впав за «горизонт і все стало чорним. Нічого не змінилося, але мої очі були засліплені. Я не бачила зірок. Нічого не мало більше сенсу. Але, я повернуся так скоро, що ти навіть не встигнеш пропустити мене. Піклуйся про своє серце, я поруч.